ХVІІІ ст. Новостворені козацькі та тимчасові військові формування

1. Козак Війська вірних козаків запорожців з курінним значком, 1788 р.

2. Кінний козак Катеринославського козацького корпусу, 1788 р.

3. Рядовий Малоросійського корпусу піших стрільців, 1794 р.

4. Чугуївський козак, 1793-1796 рр.

5. Канонір Малоросійського корпусу піших стрільців, 1794 р.

1787 року загін бувших запорозьких козаків під проводом отамана Білого влився в армію кн. Потьомкіна. Відроджений кіш Війська Запорозького отримав назву „Війська вірних козаків запорожців”. Це військо нараховувало 12 тис. вояків. Його козаки відзначилися у здобутті фортець Ізмаїл, Очаків, Березань. 1792 р. козаки переселені на Кубань і прийняли назву чорноморських козаків. У 1809-1816 рр. туди ж переселені 80 тис. козаків Чернігівської та Полтавської губерній. Кінний козак Війська вірних козаків запорожців мав кунтуш синього сукна, свиту червоного, а піший – темно-зелений кунтуш і білу свиту. 3 липня 1787 р. з однодворців Катеринославської губ. утворено особливий корпус, який у грудні 1788 р. названий Катеринославським козацьким корпусом. 23 червня 1789 р. він був розформований, а Катеринославської кінноти козацький полк та Чугуївська легко-кінна команда, які входили до корпусу, переформовані у Конвойний ім. кн. Потьомкіна та Чугуївський полки. 1801 р. козаків бувшого Катеринославського війська наказано переселити на Кавказ. Спадкоємцем цього війська були Кубанські козацькі полки Кубанського козацького війська. 1788 р. з особового складу Катеринославського козацького полку та мешканців Чугуєва сформовано корпус передової сторожі Катеринославських регулярних козаків у складі 4-х бригад. У корпус увійшов створений 3 липня 1787 р. Чугуївський козацький полк. 1793 р. замість останнього створено три Чугуївські козацькі полки. 13 травня 1790 р. в армії кн. Потьомкіна сформований Малоросійський корпус піших стрільців, який складався з 25 сотень. 1792 р. корпус розформований, але під час війни з Швецією 1794 р. сформований знову. Корпус мав піхоту та артилерію у складі 10 гармат. На озброєнні стрільці мали: єгерські рушниці, ножі, списи з дерев’яним обпаленим ратовищем. До амуніції входили: підсумок та ранець з чорної шкіри, фляжка для води. 1796 р. Павло І корпус розформував.