ХVІІІ ст. Козаки компанійських та слобідських полків


  1. Полковник компанійського полку, 1-ша пол. ХVІІІ ст.
  2. Козак-компанієць, 1-ша пол. ХVІІІ ст.
  3. Козак Харківського полку, 40-і рр. ХVІІІ ст.
  4. Сотник Охтирського полку, 40-і рр. ХVІІІ ст.

Початок компанійським полкам покладено козацькою вольністю слідом за Андрусівським перемир’ям 1667 р. Довкола таких ватажків, як Палій, Самусь та ін. збиралися „компанії” для боротьби з польською шляхтою та татарами. При гетьмані Мазепі ці полки були в особливій шані і набирались виключно з польської шляхти. 1709 року частина компанійців прийняла бік Карла ХІІ. Вірними царю Петру І залишилися полки полковника К.Чеснока (387 вояків), наказного полковника Г.Тонконога (296 в.), полковника А.Ковбаси (60 в.). 1775 р. компанійські полки переформовані у легко-кінні, які 1779 р. отримали назви: Київського, Сіверського та Чернігівського. У лютому 1784 р. ці угрупування пішли на утворення карабінерних полків цих же назв. У 1652-1653 рр. на Слобожанщині з українців утворені Острозький, Сумський, Харківський, Охтирський, Ізюмський (1688 р.) козацькі полки. Вони брали участь в обороні Чигирина від турок (1678р.), Кримському поході (1691 р.), здобутті Азова (1696 р.), Північній війні (1700-1721 рр. ), війнах з Персією (1725-1727 рр.), Польщею ( 1733-1735 рр.), перемогах російської армії під Грос-Егерсдорфом та Велаві (1757 р.). 1765 р. слобідські козачі полки переформовані на регулярні гусарські. Вперше слобідські полки отримали однострої 1743 р. Кунтуші для всіх полків були синього сукна з срібною лиштвою, а свита та шаровари встановлювалися для кожного полку окремо. Наприклад, Сумський полк мав останні світло-сині, Ізюмський – червоні, Острозький – помаранчеві (червоно-оранжеві).