Шановні громадяни України!

Звернемося до недалекої історії - дня проголошення незалежної держави Україна. На хвилі національного піднесення кращі представники нашої країни почали відроджувати Українське козацтво, як символ незнищенності нашої нації, як символ сили, яка буде стояти на сторожі нашої державності, як символ духу, що не вмирає і живе у кожному із нас. На початках, коли українські козаки з більшості областей приїжджали в столицю України й збиралися в коло, було радісно спостерігати, що нарешті в нас прокинувся генетичний код громадянина, козака, який готовий положити на вівтар своєї незалежної держави часточку свого серця і нічого не взяти натомість.

Хочу висловитися з приводу законопроекту № 4585 від 19.11.2010 «Про внесення змін до деяких законів України, щодо носіння форменого одягу, використання знаків розрізнення та символіки», який був прийнятий за основу 8 вересня 2011 року. У цьому проекті йдеться про заборону одностроїв Українського козацтва і мотивується це тим, що Українське козацтво використовує військові погони, шеврони та звання.

Однострої Українського козацтва не мають нічого спільного з одностроями Збройних Сил України та інших військових формувань, служб МВС, МЗСУ, органів виконавчої та судової влади, і різних охоронних служб. Українське козацтво має свій український однострій, побудований на основі історичних матеріалів з урахуванням спадкоємності національних і державних символів і вимог сучасності. В українських козацьких одностроях не використано ні одного елементу одягу всіх військових служб України, а також інших держав світу, бо прекрасно розуміємо - такого не можна робити, - це означає порушення чинного законодавства інших держав світу і велику неповагу до своєї держави. Натомість про одяг наших військових та інших служб того не можна сказати, за винятком малого державного герба - тризуба.

В Українському козацтві майже 80% військових, науковців, фахівців багатьох сфер діяльності - це велика, потужна сила, яка готова підставити своє потужне плече і великий досвід на благо своєї держави. Козаки не уявляють свого життя без одностроїв.

Витяг із Статуту:

1.1. Українське козацтво - міжнародна національно-патріотична і оборонно-спортивна Всеукраїнська громадська організація козацтва України та української діаспори, спадкоємець і продовжувач ідейних, духовних і моральних засад українських козаків, їх духовних, культурних, організаційних, військово- патріотичних і господарських традицій.
1.6. Українське козацтво має свою атрибутику і символіку: прапори, бунчук, клейноди (гетьманська булава, перначі крайових отаманів, тростина Генерального судді, перо і каламар Генерального писаря, литаври), емблеми, а також членський квиток єдиного зразка, однострої єдиного зразка, єдині козацькі військові звання, козацькі відзнаки та нагороди, марш.

Керуючись Статутом Українського козацтва, я, Михайло Бедрило, фахівець з 52-річним стажем моделювання одягу, із однодумцями, свідомими українцями, модельєром з вищою освітою Валентиною Якименко та дизайнером Діною Раєвською, теж з вищою освітою, написали книгу «Військові козацькі однострої України», в якій простежується історія формування українського військового одягу з IX століття по сьогоднішній день і подаються зразки сучасних одностроїв, створених для Українського козацтва на основі об'ємних історичних матеріалів. Під час цієї роботи ознайомились також із військовим одягом сорока армій світу, щоб в такий спосіб ні в якому разі не переступити межі моралі і не використати елементи військового одягу інших держав. Ми маємо свою історію, традиції і сучасні потреби.

Для того, щоб українські козаки носили однострої за єдиним взірцем і в перспективі можна було б виготовляти цей одяг великими партіями, ми отримали чотири патенти на промисловий зразок українських козацьких одностроїв: № 12125, № 12126, № 12127, № 12915. Останній патент зареєстровано в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 16 жовтня 2006 р. Також випущено каталог українських козацьких одностроїв, примірники якого розповсюджено в українських козацьких товариствах та в українській діаспорі.

В українські козацькі однострої закладено стратегію на майбутнє: одягнути з часом українське військо в українські однострої, бо якщо поглянемо на наших військовиків, то побачимо, що в українському військовому одязі є багато елементів з військових одностроїв інших держав. Так, приміром, якщо поставити в одну шеренгу без державного прапора матросів України і Росії, то буде дуже тяжко розрізнити де хто. Безкозирки та сорочки з відлеглим коміром належать тільки Росії і більш нікому. Парадні золоті погони, широкі й довгі, на парадних мундирах генералів Збройних Сил України - це погони царської Росії. Погони з одним, двома просвітами в МВС, МЧС - російські; погони прокуратури, широкі й довгі, - теж російські. Коміри генералів МВС, вишиті канительною косою, - російські (див. ст. 98.99100.101. Министерство обороны СССР. Правила ношения военной формы одежды).

Сумнівно думати про те, що між Росією та Україною юридично оформлено запозичення, але ж тоді тяжко зрозуміти кого і яку державу представляють наші українські матроси і високодостойні генерали. Прикро.

Наш народ має свою героїчну історію, ми є спадкоємцями українського козацтва, українських військовиків, які багато століть відстоювали і захищали свою землю і свій народ від непрошених гостей. Наші пращури, сини і дочки, діти і батьки великої нації стояли до останнього в українських цивільних і військових одностроях разом, і вмирали за свою землю, свій народ, свою державу Україну.
Деякі особистості вважають, що незалежність нашої держави впала з неба і не хочуть змиритися з історичними фактами, які свідчать про те, що за неї заплачено дуже високу ціну.

Українські козацькі і військові однострої - це святе, це наша історія, наші традиції, наша культура, це те, що лишаємо у спадок нашим нащадкам. І нам, українським козакам, патріотам, свідомим громадянам, не байдуже, що наші силові структури на 80% одягнуті в чужі однострої. Це виглядає дуже небезпечно. Розмірковуючи над цим, ми налагодили зв’язок з Відділом військової символіки та геральдики Генерального штабу ЗС України. Сподіваємось, що співпраця з цією структурою буде плідною, адже взірець кашкета, який ми виготовили за їх замовленням, їм сподобався. Вважаємо, що це тільки початок нашої великої спільної роботи.
У нашому каталозі українських козацьких одностроїв засвідчено історичні традиції, культуру, інтелект, могутність, освіченість, відданість, гордість, любов і шану до своєї держави.

Український герб-тризуб поставлено на достойне місце в одязі. Він споконвіку був у наших пращурів символом триєдиності всесвіту (земля, вода, повітря), був грізним і немилосердним для всього недоброго і ворожого та добрим і чарівним для тих, хто був під його охороною.
Козацькі головні убори також мають історичну основу. Так, у головних уборах: мазепинці, кашкеті та пілотці козаків і берегинь, академках школярів та студентства, зосереджено елементи гетьманського головного убору, карпатського старовинного хутряного головного убору. Треба розуміти, що елементи у самій формі головного убору повторюються і стилізуються, не порушуючи основний принцип: два гострих кути на чільному боці головного убору спрямовані вгору, тобто в космос, і наповнюються позитивною енергією.

В оздобленні козацьких одностроїв використано національну символіку, а вишивка рукавів і козирка головного убору представляє собою орнамент, який складається зі стилізованих часточок пластинчатої броні вершників Київської Русі ІХ-ХІІІ ст. Калина, як символ України, дубове листя, як символ сили й могутності, знайшли своє відображення у вишивці окремих елементів козацьких одностроїв. Орнамент на погонах усіх чотирьох рангів різний за формою. Наприклад, на орнаменті погон вищих козацьких рангів відображено складну дорогу до висот знань, досвідченості й мудрості, а рівнокінцеві хрести – це символ Запорожців, символ Українського лицарства.

Керуючись прийнятим світовим правилом, зовнішній вигляд одностроїв відповідає інтелекту нації. Погони, на яких нанесено державні символи і знаки розрізнення, - це штандарт держави. Особи, яким надано право носити однострої, представляють не себе, а державу. Так будемо достойні своєї держави, гідно і гордо представляючи її своїм зовнішнім виглядом.

А от наші чиновники, які «люблять» вільну незалежну державу Україну в лапках, побачивши в Українському козацтві велику потужну силу, яка зможе примусити жити і працювати на благо свого народу і своєї держави, оперативно продумали і прийняли ніби демократичний закон, суть якого полягає в тому, що три особи можуть зареєструвати на теренах України громадську козацьку організацію. Дореєструвались до того, що майже на кожній вулиці маємо таке товариство з мудрим і наймудрішим керівником, і одяг у тих товариств невідомо який, і чий, і якої держави. Прикро дивитись на це.

Наші чиновники нібито хотіли створити демократичні умови у козацькому русі, а насправді засіяли його камінням розбрату та чвар, подрібнили й поділили. Тепер неможливо встановити кількість таких товариств. Думаю, що у таких товариствах відсутня висока мораль, національна гордість і шана до свого народу і держави.
Вважаю, що Українське козацтво має бути одне і не потрібно більш ніяких інших козаків чи козачків. В українській діаспорі можливі козацькі товариства, згуртовані із свідомих українців, але побудова і діяльність таких товариств повинна відповідати Статуту Українського козацтва.

Українське козацтво повинно мати право разом з МВС патрулювати в містах і селах дотримання правопорядку, а в містах, де дислокуються військові частини, - патрулювати разом з військовими. В такий спосіб три особи різних відомств не зможуть чинити не правові дії.

Українські козаки повинні мати можливість працювати або нести службу на кордоні, на митниці, в учбових закладах, на військових кафедрах вузів, у загальноосвітніх школах.

Основне завдання українських козаків навчати, виховувати молоду, нову генерацію в усіх сферах діяльності людини. До такої праці потрібно залучати високоосвічених, інтелігентних, відданих, морально стійких козаків. Такі особистості своїм зовнішнім виглядом, дисципліною, відповідальністю будуть гарним прикладом для молодого покоління. Це повинна бути українська еліта. Таку еліту потрібно виховувати і навчати. Цю думку висловлюють багато свідомих громадян України і я теж приєднуюсь до цієї пропозиції.

Для того, щоб втілити цей задум в життя необхідно створити в столиці України Вільний козацький університет, а в усіх областях — його філії, на кшталт мюнхенського Українського вільного університету в Німеччині. Необхідно залучити до цієї праці українських свідомих науковців, яким потрібна Українська незалежна держава, створити відповідну програму без сусіднього втручання, в програму включити історію, журналістику, політологію, військову справу. Козаки - це воїни, які споконвіку стояли на сторожі своєї землі і свого народу. Відроджене вже у наш час, Українське козацтво перейняло цю героїчну місію від своїх славетних предків і, за умови отримання ще й військової освіти, зможе без коливань встати плече до плеча зі своїми Збройними Силами, щоб при потребі позбутися непрошених гостей.

Людина приходить у цей світ з відкритою, чистою душею і в ту душу мусимо покласти святу, чисту і щиру правду, любов і шану до батьків і родини, своєї держави і її героїв. В історії нашого народу є багато справжніх героїв, гідних наслідування, гідних бути взірцями для нашого підростаючого покоління. Саме на них будемо виховувати молодих людей, майбутнє нашої держави, а Українське козацтво повинно посприяти тому. Але для того, щоб Українське козацтво відігравало важливу роль у розбудові нашої держави, перш за все потрібно прийняти закон про козацтво. До досконалого опрацювання цього закону необхідно залучити українських козаків з фаховою освітою: істориків, юристів, військових, науковців. Українські козаки мають надію, що такий закон буде.

І на останок – щодо заборони використання колористики «камуфляж». Вважаємо, для того, щоб не виникало ніяких непорозумінь, бажано нанести на камуфляжну тканину абревіатуру ЗСУ – і надумана проблема буде знята. Фабрики, які випускають дану тканину, легко внесуть цю поправку і така тканина буде йти тільки на пошиття форми для ЗСУ. Демобілізувати ж воїнів ЗСУ бажано буде у святковому парадному одязі, а не у «камуфляжі». У такий спосіб тканина з колористикою «камуфляж», але без абревіатури ЗСУ буде спокійно реалізовуватися у торгівельній мережі, адже вона недорога, практична і зручна у використанні.

З великою повагою –
радник Верховного отамана
з питань одностроїв і геральдики,
генерал-осавул

– М. М. Бедрило